Ми – єдина країна, єдина держава!
Ми не можем ділитись на Захід і Схід.
В цім краю віковічна дідів наших слава
І прадавній великий козацький наш рід.
Н.Красоткіна
Я в глибокій задумі
спостерігала, як прохолодний весняний вечір
тихо опускається за нашими вікнами. Шкода, що світла не ввімкнули: черговими
обстрілами пошкоджено лінію електропередач. В сутінках, під миготливе око
керосинки й радістю, і болем лягають
перші рядочки листа. На душі
щемно, холодно і боляче. Відсутній мобільний зв’язок та електронна пошта, але в сусідньому
селищі працює Укрпошта, яка й доставить мій лист-есе в чарівний куточок України, де величні й
неповторні в красі своїй гори, покриті віковічними лісами…