На конкурс "Я - за єдину Україну"

                                              І скрапує сльози калина…

                              Оповідання

Травень 2016 року для близнючок  Надії, Віри та Любові був особливим. Цьогоріч  дівчата екстерном закінчують школу і здаватимуть  ЗНО аж у  Сіверськодонецьку, а не в рідному містечку Зимогір’ї, яке купалося у весняному цвітінні дерев. Блакитними очима ніжно дивилася в очі дівчат весна, в піднебессі відчувався джерельний гомін журавлів, але радісного настрою у старшокласниць не було, а якось сіро і тривожно на душі.

З Різдвом Христовим!

   

Мережеві технології для вчителя-філолога ( скрайбінг-презентація)

Твір на конкурс

 ЄВРОПА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ

Туманна сльотава погода зіпсувала мій настрій; десь зима заблукала в плавнях річки Янчекраку. Але мені душу зігріває уявна мандрівка. Я намріяла собі казковий потяг, зібрала докупи найкращих друзів, і гайда… Як ви думаєте, куди? Звичайно, в Європу. Мені, як не найстаршій школярці, дуже хочеться відчути той дух «європейськості». Першою країною для подорожі, щоб відчути істину – «я європеєць, чи ні?», я обрала б Польщу. І зовсім не випадково. Моя прабабуся Стефанія  народилася в маленькому містечку Жешуві, доля привела її на Україну. Але вона часто любить розповідати про витоки своєї історії, своєї культури. Приїжджали родичі з Кракова, залишили безліч світлин, розглядаємо всією родиною  часто. Впадає в вічі чистота і порядок на вулицях міста, ідеальні дороги, заквітчані  площі, охайні газони, мальовничі парки…Так  хотілося б і собі, прогулюючись  чи то рідним селом, чи то Василівкою, спостерігати схожу картину.

Таємничі коди предків: 12 головних символів української вишивки. Для тих,кому (цікаво).

Міцна родина – сильна,єдина Україна (лист-есе)

          Ми – єдина країна, єдина держава! 
     Ми не можем  ділитись на Захід і Схід.
   В цім краю віковічна дідів наших слава
 І прадавній великий козацький наш рід.
                                       Н.Красоткіна

 Я   в глибокій задумі спостерігала, як прохолодний весняний вечір  тихо опускається  за  нашими вікнами. Шкода, що світла не ввімкнули: черговими обстрілами пошкоджено лінію електропередач. В сутінках, під миготливе око керосинки  й радістю, і болем лягають перші  рядочки листа. На душі щемно, холодно і боляче. Відсутній мобільний зв’язок та електронна пошта, але в сусідньому селищі  працює Укрпошта, яка й  доставить мій лист-есе  в чарівний куточок України, де величні й неповторні в красі своїй гори, покриті віковічними лісами…

Є в Шевченка народження дата, дати смерті в Шевченка нема

 

Тарас Григорович Шевченко… Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни.  Його твори невмирущі. А життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом, бо він віддав усі свої сили, щоб зберегти український народ, українську культуру, історію рідної землі. З часом все більше переконуємося, що поезії Шевченка – то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь. І не одне покоління українців звіряє своє життя іменем і творчістю Кобзаря.